Пугачівський ліцей
Жашківської міської ради
Черкаської області
НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА
Постанова Кабінету Міністрів України від 30.06.2021 р.№673 "Про затвердження Державної цільової соціальної програми національно-патріотичного виховання на період до 2025 року та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України"
Указ Президента України від 18.05.2019 №286/2019 "Про стратегію національно-патріотичного виховання на 2020-2025"
Постанова Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 р. №932 "Про затвердження плану дій щодо реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання на 2020-2025 рооки"
Заходи щодо національно-патріотичного виховання на 2021/2022 н.р.
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.03.2019 №171-р "Про затвердження плану заходів на 2019-2022 роки з реалізації Концепції підтримки та сприяння розвитку дитячого громадського руху в Україні"
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.04.2018 № 281-р "Про схвалення Концепції підтримки та сприяння розвитку дитячого громадського руху в Україні"
Нормативно-правова база з питань національно-патріотичного виховання
Національно – патріотичне виховання в закладі
Завданням є формування патріотичних почуттів, тобто, вироблення високого ідеалу служіння народові, готовність до трудового та героїчного подвигу в ім’я процвітання української держави.
Мета – виховання громадянина-патріота, який володіє глибоким розумінням громадянського обов’язку, готовий у будь-який час стати на захист Батьківщини, отримувати військові і військово-технічні знання, прагнути до фізичного вдосконалення, вивчати бойові традиції та героїчні сторінки історії Українського народу, його Збройних Сил.
В своїй роботі заклад керується Законом України “Про освіту” від 28.09.2017, Концепцією національно – патріотичного виховання.
Формування громадянина – патріота України, підготовленого до життя, з високою національною свідомістю, виховання громадян, які здатні побудувати громадянське суспільство, в основу якого були б закладені та постійно втілювалися демократія, толерантність та повага до прав людини, набуває сьогодні особливого значення. Патріотизм у сучасному розумінні – це відчуття того, що в моєму класі, школі, місті, країні все мене стосується, все залежить від мене.
Патріотичний напрямок виховання учнів в Пугачівському ліцею реалізується через:
– громадянську освіту та громадянське виховання;
– військово – патріотичне виховання;
– правове виховання;
– морально – етичне виховання на основі вивчення традицій українського народу;
В нашому закладі патріотичне виховання також конкретизується через систему таких виховних завдань:
- утвердження в свідомості і почуттях особистості патріотичних цінностей, переконань і поваги до культурного та історичного минулого України;
- виховання поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки;
- підвищення престижу військової служби як виду державної служби, а звідси культивування ставлення до солдата як до державного службовця;
- визнання й забезпечення в реальному житті прав дитини як найвищої цінності держави і суспільства;
- усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю;
- сприяння набуттю дітьми та учнівською молоддю патріотичного досвіду на основі готовності до участі в процесах державотворення, уміння визначати форми та способи своєї участі в життєдіяльності громадянського суспільства, спілкуватися з соціальними інститутами, органами влади, спроможності дотримуватись законів та захищати права людини, готовності взяти на себе відповідальність, здатності розв’язувати конфлікти відповідно до демократичних принципів;
- формування етнічної та національної самосвідомості, любові до рідної землі, держави, родини, народу; визнання духовної єдності населення усіх регіонів України, спільності його культурної спадщини та майбутнього;
- формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій;
- утвердження гуманістичної моральності як базової основи громадянського суспільства; культивування кращих рис української ментальності –
- працелюбності, свободи, справедливості, доброти, чесності, бережного ставлення до природи;
- формування мовної культури, володіння і вживання української мови як духовного коду нації;
- спонукання зростаючої особистості до активної протидії аморальності, правопорушенням, шовінізму, фашизму.
Зміст і форми роботи з патріотичного виховання
Відповідно до нормативних документів патріотичне виховання в закладі здійснюється згідно з планом на навчальний рік.
Протягом навчального року в закладі проводяться різнопланові виховні заходи:
1) Уроки Мужності ( до Дня Партизанської Слави, до річниці вигнання з України німецько-нацистських загарбників);
2) флеш-моби на патріотичну тематику під час загальношкільних заходів;
3) загальношкільні лінійки з презентацією чи переглядом тематичного фільму до Дня Гідності і Свободи, Дня пам’яті жертв голодоморів та політичних репресій, Дня вшанування учасників бойових дій на території інших державДня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, Дня Соборності України, Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту, Дня пам’яті загиблих під Крутами, Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав, Дня пам’яті Героїв Небесної Сотні, річниці з дня Чорнобильської трагедії;
4) благодійні ярмарки;
5) акції «Подарунковий кошик воїнам АТО» (привітання до Дня Захисника України та Збройних Сил, до Новорічних свят);
6) тематичні тижні, декади: Тиждень військово-патріотичного виховання до Дня Захисника України, тиждень предмета «Захист України», Декада військово-патріотичного виховання до Дня Збройних Сил України;
7) тематичні класні години: виховні заходи, інформаційні хвилинки, виставки тематичних малюнків, стіннівок, колажів (до Першого уроку, до Дня захисника України, Дня української писемності, Дня Гідності і Свободи, Дня пам’яті жертв голодоморів);
8) зустрічі з ветеранами та учасниками Другої світової війни, волонтерами, батьками учнів, які виступили на захист незалежності України та брали участь в бойових діях на території інших країн, в АТО.
Важливий внесок у формуванні в учнівської молоді ціннісного ставлення до суспільства та держави здійснює волонтерський центр школярів «Патріот» (керівник - педагог-організатор Джемесюк Л.П.). Волонтерівці виготовляють обереги, листівки, збирають речі першої необхідності та речі особистої гігієни та відсилають воїнам в АТО до пам’ятних дат та визначних свят.
Заходи щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді на 2022-2023 навчальний рік
|
Дитина має виховуватися на українських культурних та духовних цінностях з дошкільного віку
|
|
Міністерство освіти і науки України рекомендувало керівникам дошкільних навчальних закладів перелік народних традицій, свят та обрядів для використання в роботі з дітьми дошкільного віку. Виховання дітей на основі національної обрядовості прищеплює любов до української мови, рідного краю, формує громадянську свідомість та виховує естетично розвинену особистість. «У календарних традиціях, звичаях і обрядах сконцентрована багатовікова культура українського народу», - йдеться у листі МОН. Міністерство рекомендує у дошкільному навчальному закладі проводити народні свята та окремі обряди відповідно до календарної сезонності. Зокрема, восени – Покрови, свято врожаю; взимку – Святого Миколая, Різдвяні свята, Стрітення; навесні – Великодні свята та різноманітні веснянки; влітку – зелені свята, Івана Купала, обжинки, Спаса тощо. Проте, як наголошено в документі, педагогічний колектив може самостійно визначати тематику таких свят, узгодивши її з батьками дошкільнят. У Міністерстві впевнені, що систематичне проведення з вихованцями дошкільних навчальних закладів різноманітної за змістом освітньої роботи щодо народних свят, традицій та мовної культури позитивно позначиться на розвитку пізнавальної, соціально-моральної, художньо-естетичної сфер дитячої особистості та її креативності. Разом з тим педагоги мають працювати з родинами своїх вихованців та роз’яснювати важливість дотримання українських традицій і звичаїв також і на рівні сім’ї. Взято з ресурсу: http://mon.gov.ua/usi-novivni/novini/2016/10/21/mon-ditina-povinna-vixovuvatisya-na-ukrayinskix-kulturnix-ta-duxovnix-czinnostyax-z-doshkilnogo-viku/ |
29 вересня виповнюється 75 років відтоді, як у Бабиному Яру під Києвом розпочалися масові розстріли.
Україна і світ вшановують жертв злочину, що забрав понад 100 тисяч життів.
Джерело: http://www.pedrada.com.ua/news/3930-qqn-16-m9-05-09-2016-zaplanuyte-uroki-pamyat-traged-babinogo-yaru
Конкурс ім. Шевченка відкриється 6 жовтня
В Україні проведуть VII Міжнародний конкурс учнівської та студентської молоді ім. Шевченка
9 листопада наша країна святкує День української писемності та мови. Це свято було започатковано Указом президента України № 1241/97 від 6 листопада 1997-го. Традиційно цього дня всіх українців запрошують написати Всеукраїнський диктант національної єдності і перевірити свої знання.
За православним календарем 9 листопада вшановують пам’ять Преподобного Нестора-Літописця — послідовника Кирила і Мефодія. Вважається, що Нестор Літописець став прабатьком української писемної мови. Існують версії, що раніше на території України застосовували кілька видів писемності, деякі з них використовували грецьку абетку або латиницю. Сучасний алфавіт української мови здебільшого складається з аналогів грецьких літер і декількох слов’янських знаків, однак раніше, крім кирилиці, використовувалася так звана глаголиця.
У 1989 році Верховна Рада УРСР надала українській мові статусу державної. Вона також є рідною мовою українців, які проживають за межами України: в Росії, Білорусі, Казахстані, Польщі, Словаччині, Румунії, Канаді, США, Австралії та інших країнах. Українською мовою розмовляють майже 45 мільйонів людей і вона належить до найпоширеніших мов світу.
Генеалогічно українська мова належить до індоєвропейської мовної сім’ї. Про це свідчать і архаїзми, і деякі фонетичні та морфологічні ознаки, які зберегла наша мова протягом століть.
Давньою українською мовою написані козацькі державні документи й хроніки, створена самобутня художня писемність епох – від Івана Вишенського до Григорія Сковороди. Українці мають свою могутню класичну літературу, визнаних світом геніїв: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку, Михайла Коцюбинського, Василя Стефаника…
Щодо початку писемності в українських землях тривають наукові дискусії. Археологічні знахідки засвідчують наявність писемних знаків на глиняному посуді, пряслицях, зброї тощо, ще за трипільської доби.
Кілька століть нас привчали до думки про нібито «вторинність» української мови, ретельно приховуючи від українців величезний масив української ж писемності, історії та культури, що сягає глибокої давнини і налічує багато тисячоліть.
Давніший із літописів, який дійшов до нас, був написаний у 1377 році на пергаменті – вичиненій телячій шкірі. Він носить назву Лаврентіївського, за іменем монаха-переписувача Лаврентія. Зокрема до цього списку входить “Повість врем’яних літ” (або “Повість минулих літ”), написаний на початку XII століття.
Автором “Повісті” вважається монах Києво-Печерського монастиря Преподобний Нестор-літописець (близько 1050 – 1114 рр.). Також його перу належать житія святих…
Преподобний Нестор працював до останнього дня свого земного життя. Мощі святого покояться в Ближніх печерах Києво-Печерської лаври.
Презентована нова Концепція національно-патріотичного виховання
Міністерство освіти і науки представило нову Концепцію національно-патріотичного виховання дітей та молоді. Текст концепції оприлюднено на сайті освітнього відомства.
Автори концепції зазначають, що в основу системи національно-патріотичного виховання покладено ідею розвитку української державності як консолідуючого чинника розвитку українського суспільства та української політичної нації.
В концепції зазначено, що національно-патріотичне виховання дітей та молоді – це комплексна системна і цілеспрямована діяльність органів державної влади, громадських організацій, сім’ї, освітніх закладів, інших соціальних інститутів щодо формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про благо свого народу, готовності до виконання громадянського і конституційного обов’язку із захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, сприяння становленню її як правової, демократичної, соціальної держави.
Найважливішим пріоритетом національно-патріотичного виховання є формування ціннісного ставлення особистості до українського народу, Батьківщини, держави та нації.
Шляхи реалізації патріотичного виховання дітей та молоді автори концепції бачать в удосконаленні нормативно-правової бази патріотичного виховання молоді, діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, співпраці органів державної влади та органів місцевого самоврядування з громадянським суспільством, інформаційному забезпеченні національно-патріотичного виховання дітей та молоді.
Концепцією передбачено декілька етапів впровадження національно-патріотичного виховання дітей та молоді. Зокрема, у 2015 році планується створити нормативно-правове підґрунтя та інформаційно-методичне забезпечення для здійснення національно-патріотичного виховання. Також буде створено Центр патріотичного виховання, що функціонуватиме у підпорядкуванні МОН та інформаційний ресурс, присвячений національно-патріотичній тематиці.
На другому етапі (2016-2017 pp.) передбачається: розроблення програм, навчально-методичних посібників з предметів гуманітарно-соціального спрямування для дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних та вищих освітніх закладів, спрямованих на патріотичне виховання дітей та молоді; підготовка та видання науково-методичних посібників і методичних рекомендацій з організації виховних заходів, роботи клубів, центрів патріотичного виховання.
Упродовж 2018- 2019 років має бути проведений моніторинг системи патріотичного виховання дітей та молоді за допомогою соціологічних опитувань, анкетування, психологічного тестування. Також планується провести науково-методичні конференції, створити банк педагогічного досвіду, провести корекцію навчально-виховних впливів з урахуванням результатів моніторингу.
Автори нової концепції очікують, що у результаті впровадження системи національно-патріотичного виховання у молодого покоління будуть забезпечені розвинута патріотична свідомість і відповідальність, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про спільне благо, збереження та шанування національної пам’яті.
Також результатом системи національно-патріотичного виховання має стати зацікавленість молоді щодо служби у Збройних силах України, готовність до захисту України та виконання громадянського і конституційного обов’язку із захисту національних інтересів та незалежності України з метою становлення її як правової, демократичної, соціальної держави.
Ще одним результатом національно-патріотичного виховання молоді має стати збереження стабільності в суспільстві, соціальному та економічному розвитку країни, зміцнення її обороноздатності та безпеки.
У документі зазначається, що необхідною умовою втілення концепції в практику є широке обговорення її положень і завдань, проведення конференцій, круглих столів, семінарів, що будуть актуалізувати визначені питання і поставлені завдання та спонукатимуть до розроблення конкретних заходів з їх реалізації.
Історія Міжнародного місячника шкільних бібліотек
Із самого початку свято шкільних бібліотек не мало таких великих часових рамок, як місяць. Був лише Міжнародний день шкільних бібліотек. Уперше його відзначили в четвертий понеділок жовтня 1999 року за ініціативою ЮНЕСКО. Ця традиція швидко прижилася й поширилася в багатьох країнах світу.
У 2005 році Міжнародний день шкільних бібліотек отримав офіційний статус, який був підтверджений головою Міжнародної асоціації шкільних бібліотек (IASL). З кожним
роком урізноманітнювалися форми проведення свята, зростала кількість його прихильників серед бібліотекарів, учителів, дітей, батьків і тих, кому небайдужий подальший розвиток шкільних бібліотек. Тож у 2008 році Міжнародна асоціація шкільних бібліотек прийняла рішення про відзначення свята впродовж усього жовтня, аби надати
цим бібліотекам більше можливості для формування в суспільстві відповідального ставлення до них і нового розуміння професії бібліотекаря, демонстрування нової ролі
шкільних бібліотек у процесах модернізації освіти.
З того ж 2008 року IASL почала щорічно проводити конференції, назви яких відображають становище й роль шкільних бібліотек у житті сучасного суспільства.
Приміром, у 2011 році конференція мала назву «Шкільні бібліотеки готують учнів до життя», у 2012 — «Хиткі піски шкільних бібліотек», а в 2013 — «Шкільні бібліотеки —
двері в життя». Цьогорічна конференція називатиметься «Шкільна бібліотека у суспільстві знань: використання когнітивних технологій, сформування творчої
особистості» і проходитиме в Москві. Тематику безпосередньо Місячника шкільних бібліотек кожна країна визначає
самостійно. В Україні, на жаль, цим питанням на державному рівні ніхто не займається, тож наші бібліотеки вільні у виборі теми для місячника.
Тиждень БЖД
Протягом тижня
- Виставка малюнків на тему «Добрий і злий сірничок» (1-4 класи)
- Конкурс малюнків на тему «Дитина і вулиця» (5-7 класи)
- Виставка плакатів на тему «Безпека дитини» (10-11 класи)
- Виставка методичної та науково-популярної літератури
Понеділок
- Оголошення про Тиждень знань безпеки життєдіяльності
- Презентація «Бережи себе, дитино!»
- Виховна година «Твоя безпека – це твоя уважність»
- Оновлення куточків «Безпека дитини».
Вівторок
- Бесіди «Дорога до школи», «Стій! Увага! Йди!» (1-4 класи)
- Презентація «Правила безпечної поведінки з незнайомими людьми” (1-5клас)
- Рухливі ігри «Водії», «Пішоходи та автомобілі» (1-4 класи)
- Екскурсія до пожежної частини в місто (7-8 класи)
Середа
- Перегляд мультиплікаційного фільму «Уроки обережності» (1-4 класи)
-Круглий стіл: «Правила дорожнього руху. Безпечна дорога до школи» (5-8 класи)
Четвер
- Презентація «Безпечне користування газом і у побуті» ( 5-8 класи)
- Перегляд відеоролика «Правила поведінки при зустрічі зі свійськими і дикими тваринами» (1-4 класи)
- Бесіда з дитячим лікарем на тему «Чим шкідливий грип. Як вберегтися від переохолодження організму» (8-11 класи)
П’ятниця
- Бесіда “Як поводити себе в екстремальних ситуаціях” (5-8 класи)
- Вікторина «Це повинен знати кожен» (5-7 класи)
- Брейн-ринг “Що робити, коли…” (8-11 класи)
- Розміщення на сайті закладу звернень до батьків, пам’яток, листівок для учнів.
Депортація кримських татар, розпочата 18 травня 1944 року, - один з найбільших злочинів радянського режиму, вчинених ним під час Другої світової війни. Понад 20 років СРСР повністю заперечувався злочинний характер цих дій. Хоча ще 1967 року парламент Радянського Союзу визнав необгрунтованими звинувачення всіх кримських татар у співпраці з німцями, вони до самого краху комуністичного тоталітаризму так і не отримали права повернутися на історичку батьківщину.
Анексія Криму Російською Федерацією у березні 2014 році актуалізувала проблему боротьби кримських татар за свої права. Окупаційна адміністрація Криму вперше в новітній історії заборонила проведення 18 травня традиційного траурного мітигну в центрі Сімферополя, тож 70-і роковини депортації кримські татари відзначали в місцях компактного проживаняя в оточенні загонів поліції та під наглядом гелікоптерів.
Протягом 2014 року понад 150 кримських татар були піддані "вибірковому правосуддю", 21 зник без відома або був убитий, а Меджліс позбавлений як будинку, так і можливості вести діалог із державними органами т.зв. "Республіки Крим".
В таких умовах як вшанування на загальнодержавному рівні пам'яті жертв депортації кримськотатарського народу, так і домеонстрація солідарності в боротьбі за відновлення їхніх прав набуває важливого українського та міжнародного значення.
ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ З ПИТАНЬ ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ
Методичні рекомендації щодо громадянської освіти та виховання в навчальних закладах
Звернення учасників
Всеукраїнської науково-практичної конференції "Патріотичне виховання громадян України – передумова розвитку державності"
Лист солдату в зону АТО
Учні початкових класів написали лист на підтримку українських військовослужбовців. Діти малювали малюнки, робили плакат з вірою у перемогу наших солдатів. Плакат солдати отримали і з усмішкою на обличчі сфотографувалися на пам'ять для учнів, передаючи такі зворушливі рядки:
Україну захищаймо, не жалiючи життiв,
I свободу добуваймо вже для наших дiтлахiв,
Щоб вони тепер свободу берегли вiд ворогiв,
Вiльно дихали i жили протягом усiх вiкiв!..
