Нормативно-правова база у сфері цивільного захисту

1.    Указ Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 16 травня 2008 року "Про стан функціонування єдиної державної системи запобігання та реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру" від 26.06.2008 р. № 590/2008 

2.    Указ Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 липня 2007 року "Про стан ліквідації наслідків аварії у Львівській області" від 24.07.2007 р. № 666 

3.    Указ Президента України "Про систему реагування на надзвичайні  ситуації на водних об'єктах" від 15.06.2001 р. № 436 

4.    Указ Президента України "Про заходи щодо підвищення рівня захисту населення  і територій від надзвичайних ситуацій техногенного  та природного характеру" від 09.02.2001 р. № 80/2001 

1.    Постанова КМУ "Про затвердження Порядку використання захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) для господарських, культурних та побутових потреб" від 25.03.2009 р. № 253 

2.    Постанова КМУ "Про затвердження Порядку забезпечення населення і особового складу невоєнізованих формувань засобами радіаційного та хімічного захисту" від 19.08.2008 р. № 1200 

3.    Постанова "Про затвердження Порядку взаємодії органів виконавчої влади та юридичних осіб, які провадять діяльність у сфері використання ядерної енергії, в разі виявлення радіоактивних матеріалів у незаконному обігу" від 02.06.2003 р. № 813 

4.    Постановка "Про затвердження Порядку обліку місць масового відпочинку населення на водних об'єктах" від 06.03.2002 р. № 264 

5.    Постанова КМУ "Про затвердження Інструкції про порядок списання непридатних захисних споруд цивільної оборони" від 08.04.1999 р. № 567

6.    Постанова КМУ  "Про затвердження Положення про організацію оповіщення і зв'язку у надзвичайних ситуаціях" від 15.02.1999 р. № 192 

7.    Постаноав КМУ "Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру" від03.08.1998 р. № 1198 

8.    Постанова КМУ  "Про затвердження Положення про Цивільну оборону України" від 10.05.1994 р. № 299 

1.    Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 р. 

2.    Закон України ""Про систему екстренної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112" від 13.03.2012 р. № 4499-VI 

3.    Закон України "Про правові засади цивільного захисту"   від 24.06.2004 р. № 1859IV 

4.    Закон України  "Про аварійно-рятувальні служби"   від 14.12.1999 р. № 1281XIV 

Цивільний захист в школі

Кодекс цивільного захисту України

Організація ЦЗ в закладах освіти

Про затвердження Положення про функціональну підсистему навчання дітей дошкільного віку, учнів та студентів діям у надзвичайних ситуаціях

Про затвердження Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій

Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях

Про затвердження Порядку проведення навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов’язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту

Наказ ДСНС України від 12.07.2016 року № 335 «Про затвердження Примірного переліку документів з питань цивільного захисту» та перелік документів відповідно до вимог цього наказу

Пам’ятки

• Порядок дій керівників та працівників при виникненні надзвичайних ситуацій, які характерні для конкретного об’єкта освіти, а також при несприятливих побутових або нестандартних ситуаціях
• Пам'ятка щодо першочергових дій у випадку загрози скоєння терористичного акту чи диверсії
• Алгоритм дій керівника навчального закладу у разі виникнення надзвичайних ситуацій (схвалено науково-методичною радою Інформаційно-методичного центру управління освіти і науки Сумської міської ради для використання в роботі (протокол №1 від 17.02.2015 р.)
• «Пам`ятка щодо першочергових дій у разі виявлення ознак вибухового пристрою або схожих на них предметів»
• «Як поводити себе, ставши заручником терористів».

ВОЄННИЙ ЧАС

ПАМ'ЯТКИ ЩОДО ДІЙ НАСЕЛЕННЯ У ПЕРІОД ВОЄННОГО ЧАСУ

Увага всім! Як діяти, якщо почули сигнал оповіщення про небезпеку

Почули довгі гудки, як-от завивання сирен, гудки підприємств, інші сигнальні засоби? Це попереджувальний сигнал «УВАГА ВСІМ!». Чекайте повідомлення про надзвичайну ситуацію. Поради фахівця допо­можуть вам не розгубитися й не панікувати, адже знатимете, як діяти, якщо почуєте сигнали оповіщення

У разі надзвичайної ситуації або війни (брошура)

Рекомендації щодо дій у разі надзвичайної ситуації

На сайті Міністерства освіти і науки України оприлюднено рекомендаціі? щодо діи? у разі загрози виникнення або виникнення надзвичаи?ноі? ситуаціі?

План дій учасників навчально-виховного процесу в надзвичайних ситуаціях

ЗАХИСТ ЗДОРОВ'Я І ЖИТТЯ ДІТЕЙ В БУДЬ-ЯКИХ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ ОДНА З НАЙГУМАННІШИХ І НАЙВАЖЛИВІШИХ ЗАВДАНЬ. З ОТРИМАННЯМ СИГНАЛУ ОПОВІЩЕННЯ ТА ІНФОРМАЦІЇ ПРО НАДЗВИЧАЙНУ СИТУАЦІЮ БАТЬКИ (РОДИЧІ ДІТЕЙ, ВИХОВАТЕЛІ, ВЧИТЕЛІ АБО ДОРОСЛІ, ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ ПОРУЧ З ДІТЬМИ БЕЗ НАГЛЯДУ БАТЬКІВ) ЗОБОВ'ЯЗАНІ ПРИЙНЯТИ ВСІ ДОСТУПНІ ЗАХОДИ, РЕКОМЕНДОВАНІ НАСЕЛЕННЮ З МЕТОЮ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ДІТЕЙ. ТАКИМИ ЗАХОДАМИ, В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ОБСТАВИН, МОЖУТЬ БУТИ: ЕВАКУАЦІЯ ДІТЕЙ РАЗОМ З БАТЬКАМИ (ДОРОСЛИМИ) З НЕБЕЗПЕЧНИХ МІСЦЬ, НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ, СТВОРЕННЯ НОРМАЛЬНИХ САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНИХ УМОВ, ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОВНОЦІННИМ ХАРЧУВАННЯМ, ВЖИВАННЯ ЗАХОДІВ ДО РОЗШУКУ БАТЬКІВ (РОДИЧІВ) ДІТЕЙ. ДІТЯМ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ВКЛАДАЄТЬСЯ У КИШЕНЮ АБО ПРИШИВАЄТЬСЯ ДО ОДЯГУ ЗАПИСКА, ДЕ ВКАЗУЮТЬСЯ ПРІЗВИЩЕ, ІМ'Я ТА ПО БАТЬКОВІ ДИТИНИ, ЇЇ ДОМАШНЯ АДРЕСА, А ТАКОЖ ПРІЗВИЩА, ІМЕНА І ПО БАТЬКОВІ БАТЬКІВ

Під час надзвичайних ситуацій обов'язок стежити за тим, щоб діти не були розлучені зі своїми батьками або вихователями, покладається в першу чергу на їх сім'ю, заклад чи установу, де перебувають діти, на місцеві органи влади і уряд країни.

У разі стихійного лиха, аварії або катастрофи дітям повинні бути забезпечені: необхідна кваліфікована медична допомога, оптимальні санітарно-гігієнічні умови та повноцінне харчування.

Обов’язки дорослих по захисту дітей на випадок НС

- роз’яснювати порядок укриття дітей у захисних спорудах, забезпечувати засобами індивідуального захисту;

- підготувати все необхідне для евакуації дітей або перебування їх тривалий час в захисних спорудах;

- постійно контролювати правильність застосування дітьми засобів захисту;

- пам’ятати, що із АІ-2, крім знеболюючих засобів і радіозахисного засобу № 2, дітям віком до 3 років на один прийом дають ¼ таблетки, а дітям віком від 8 до 15 років – половину дози дорослих;

- проводити посадку дітей на транспортні засоби у першу чергу;

- при відсутності захисних споруд, будувати найпростіші укриття і розміщувати там дітей та жінок з дітьми у першу чергу;

- при отриманні сигналу про ту чи іншу надзвичайну ситуацію діяти тільки згідно з рекомендаціями штабу цивільного захисту та надзвичайних ситуацій;

- перебуваючи разом з дітьми, підтримувати спокій та бути терплячими до них;

- при перебуванні в осередку радіоактивного або хімічного ураження дотримуватися встановлених правил поведінки і слідкувати, щоб їх виконували діти;

- якщо отруйні речовини потрапили на відкриті ділянки тіла або одяг дітей – якнайшвидше обробити заражені місця дегазуючим розчином;

- після виходу із зараженої місцевості провести часткову або повну санітарну обробку;

- при несподіваній хворобі дитини надати їй першу допомогу, негайно сповістити лікувальний заклад та при необхідності вжити заходи до її ізоляції;

- в умовах надзвичайних ситуацій заборонити дітям відлучатись з дому, їсти сирі немиті, необроблені продукти харчування;

- стежити за виконанням дітьми правил особистої та радіаційної гігієни.

2. Дії вчителів та учнів при радіаційному зараженні; хімічному забрудненні, пожежі в закладі освіти.

При аварії на АЕС.

Отримавши повідомлення відділу НС про виникнення аварії на АЕС необхідно:

· укрити учнів у захисних спорудах (ЗС), які є. За відсутності ЗС або неможливості зайняти ЗС, залишитися у приміщенні та провести додатково його герметизацію;

· організувати прийняття йодистого препарату;

· ввести режим радіаційного захисту;

· виставити пост радіаційно-хімічного спостереження та організувати чергування його особового складу;

· згідно із вказівками управління надзвичайних ситуацій області організувати евакуацію учнів, працівників і членів їх сімей.

При забрудненні ртуттю, її парами необхідно:

Отримавши повідомлення відділу з надзвичайних ситуацій про аварію на хімічно-небезпечному об’єкті з викидом аміаку (хлору та ін.) та небезпеку хімічного зараження, необхідно:

· негайно вивести всіх із зони зараження в безпечне місце;

· у разі неможливості негайно вийти із зони зараження залишатися в приміщенні та провести додатково його герметизацію;

· організувати евакуацію учнів у безпечне місце після проходження хмари забрудненого повітря;

· вихід із зони хімічного зараження здійснювати в бік, перпендикулярний напряму вітру, уникаючи переходів через тунелі. яри (в яких концентрація хімічно-небезпечних речовин вища);

· при підозрі на отруєння хімічно-небезпечними речовинами виключити фізичне навантаження, дати багато пити та викликати лікаря.

При забрудненні ртуттю, її парами необхідно:

· негайно повідомити відділ надзвичайних ситуацій району (міста) та санепідемстанцію;

· вивести учнів із забрудненої території і виключити доступ до неї;

· організувати демеркуризацію і санітарний контроль за її проведенням спеціалістами санепідемстанції (утримання парів ртуті в повітрі приміщення після демеркуризації не більш як 0,0003 мг/м3);

· повторний контроль за утриманням парів ртуті зробити двічі з інтервалом 7 днів;

· до проведення занять у приміщенні приступати лише після дозволу місцевої адміністрації.

При виникненні пожежі необхідно:

· негайно зателефонувати за номером 101, викликати пожежну службу та евакуювати учнів і працівників у безпечне місце згідно зі схемою евакуації;

· організувати винесення майна у безпечне місце та надійну охорону, відключити електро-, газопостачання;

· проконтролювати, щоб усі учні і працівники були евакуйовані із зони пожежі у безпечне місце;

· організувати гасіння пожежі наявними і первинними засобами пожежогасіння до прибуття пожежної служби;

· організувати зустріч пожежних підрозділів;

· при рятуванні потерпілих із приміщення, що горить, та гасінні пожежї дотримуватися правил:

1) перш ніж увійти в приміщення, охоплене полум’ям, накритися з головою мокрим покривалом;

2) відчиняти двері в задимлене приміщення, обережно, щоб запобігти спалаху полум’я від швидкого припливу свіжого повітря; відчиняючи двері, знаходитись з боку ходу дверного полотна;

3) у сильно задимленому приміщенні рухатися, зігнувшись або поповзом;

4)для захисту від чадного газу дихати через зволожену тканину.

Слід пам’ятати, що:

- маленькі діти від страху ховаються під ліжками, в шафах, забиваються в куток;

- якщо на вас загорівся одяг, лягайте на землю і перекочуючись збийте полум’я;

- побачивши людину в одязі, що горить, накиньте на нього пальто, плащ або покривалом і щільно притисніть; на місце опіку накласти пов’язку та відправити в лікарню;

- якщо горить електропроводка, то спершу відключити рубильник, а потім гасити;

- виходити із зони пожежі в навітряну сторону.

3. Основні вимоги до евакуації дітей при надзвичайних ситуаціях.

· Проведення евакуаційних заходів у школах має свої характерні особливості. Пов'язано це з тим, що в школі одночасно може перебувати значна кількість людей, тому евакуація з приміщення школи потребує більше часу, ніж евакуація зі звичайного помешкання. В даному випадку надзвичайно важливо, щоб якомога швидше оголосити тривогу.

· Потрібно негайно гучним голосом чи за допомогою гучномовця оголосити тривогу. Про виникнення НС інформується, в першу чергу, персонал, який може допомагати при проведенні евакуації людей із приміщення школи. Всі евакуйовані мають збиратися у визначеному місці для проведення переклички. Після оголошення тривоги потрібно викликати рятувальників.

· По прибутті рятувального підрозділу його слід поінформувати про кількість евакуйованих із приміщення школи та про місце подій. Рятувальникам потрібно надати план евакуації.

· Евакуація.При звуках сирен і переривчастих гудків підприємств (це сигнали “Увага всім!”) негайно увімкніть приймач радіотрансляційної мережі або телевізор. Уважно слухайте інформацію про надзвичайну ситуацію та порядок дій;

 В РАЗІ НЕОБХІДНОСТІ НЕОБХІДНО ВЖИТИ ЗАХОДІВ ДЛЯ ЗМЕНШЕННЯ ПРОНИКНЕННЯ ОТРУЙНИХ РЕЧОВИН В БУДИНОК: ЩІЛЬНО ЗАКРИЙТЕ ВІКНА ТА ДВЕРІ, ЩІЛИНИ ЗАКЛЕЙТЕ;

· В разі необхідності евакуації допоможіть дітям одягнутися та зібрати необхідні речі;

· Дізнайтесь у місцевих органів влади про місце збору мешканців для евакуації та уточніть час її початку. Упакуйте в герметичні пакети та складіть у валізу документи, цінності та гроші, предмети першої необхідності, ліки, мінімум білизни та одягу, запас консервованих продуктів на 2-3 доби;

· Підготуйте запас питної води: наберіть воду в герметичний посуд чи ємності, підготуйте найпростіші засоби санітарного оброблення (мильний розчин для миття рук);

· Перед виходом з будинку вимкніть джерела електро-, водо- та газопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть засоби захисту.

· Після сигналу „Тривога" учні повинні звільнити приміщення класу за командою вчителя, відповідального за кабінет. Виходити із класу бажано поодинці. Учні мають залишити школу в супроводі класного керівника. При цьому слід зачиняти вхідні двері, якими ніхто більше не користуватиметься.

· Після сигналу тривоги директор школи повинен прибути до заздалегідь визначеного місця збору учнів закладу освіти, куди надходитиме інформація від усіх підрозділів про перебіг евакуації.

· Про всяк випадок потрібно також планувати додаткові заходи для евакуації дітей-інвалідів та дітей із неврівноваженим характером.

· Якщо під час тривоги класного журналу у вчителя не виявилося, тоді журнал необхідно якомога швидше доправити до місця збору, щоб провести повноцінну перекличку. Усі розмови та пустощі під час здійснення евакуації дітям потрібно заборонити задля того, щоб зайвий шум не заважав дітям чути усі команди та вказівки керівника групи.

· На сходах під час руху діти з одного класу повинні триматися разом та організовано спускатися донизу по одній стороні сходів, друга сторона має бути вільною для руху учнів з інших класів, окрім випадку, коли сходи надто вузькі. Забороняється також випереджати групи учнів або окремих людей на сходах, що прямують до виходу.

· УСІ КУХАРІ ТА ПРИБИРАЛЬНИЦІ, АДМІНІСТРАТИВНИЙ ТА ІНШИЙ ПЕРСОНАЛ ЗА КОМАНДОЮ "ТРИВОГА" ПОВИННІ НЕГАЙНО ВІДБУТИ ДО МІСЦЯ ЗБОРУ.

· Без дозволу пожежної охорони забороняється будь-кому залишати місце зібрання чи повертатися до будівлі, що загорілася, окрім випадків, коли потрібно організовувати пошук людей у приміщенні.

· Збір.Місце збору повинно обиратися заздалегідь. Кожен клас, що прибув до місця збору по тривозі, повинен зайняти визначене місце у строю і не може його змінювати без розпорядження директора. Місце збору слід визначати під накриттям чи в іншій будівлі.

· Перекличка.Після прибуття класів до місця збору потрібно одразу здійснити перекличку. Бажано це робити за класним журналом, а кожна відповідальна за евакуацію особа повинна особисто повідомляти ди­ректора про кількість евакуйованих.

· Якщо когось немає, потрібно негайно розпочати пошуки відсутніх в усіх можливих місцях, де вони б могли перебувати.

· Начальника пожежної охорони, що прибув на місце події, повинен зустріти директор і проінформувати його про перебіг евакуації.

· Інструктаж.У перший день навчальної чверті або півріччя всі нові учні та члени персоналу мають бути ознайомлені з усіма можливими маршрутами евакуації.

· Навчальна евакуація.Її слід проводити не менше одного разу за чверть. Записи про навчальну евакуацію вносяться до журналу. Не можна допускати одноманітності у викладах на інструктажах.

4. Обов’язки вчителя та класного керівника.

УЧИТЕЛІ, НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ І ОБСЛУГОВУЮЧИЙ ПЕРСОНАЛ ШКІЛ ПОВИННІ ТВЕРДО ЗНАТИ СВОЇ ОБОВ'ЯЗКИ НА ВИПАДОК АВАРІЇ АБО ПОЖЕЖІ ПОБЛИЗУ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ, СТИХІЙНОГО ЛИХА, МІСЦЕ УКРИТТЯ ДІТЕЙ, МАРШРУТ ПРЯМУВАННЯ ДО НЬОГО. ДЛЯ ЦЬОГО У ВСІХ ОСВІТНІХ УСТАНОВАХ ПОВИННІ ПРОВОДИТИСЯ ЗАНЯТТЯ, ТРЕНУВАННЯ, ДНІ ЗАХИСТУ ДІТЕЙ.

ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОБОВ’ЯЗКИ ВЧИТЕЛЯ, КЛАСНОГО КЕРІВНИКА, ВИХОВАТЕЛЯ:

1. Відповідає за безпеку проведення навчально-виховного процесу, проводить інструктажі з учнями з охорони праці під час навчальних занять з обов’язковою реєстрацією в журналі обліку навчальних занять.

2. Несе особисту відповідальність за збереження життя і здоров’я учнів під час навчально-виховного процесу. Повідомляє керівника школи про нещасний випадок, що трапився. Організовує надання першої допомоги потерпілому.

3. Інструктує учнів і вихованців під час проведення позакласних і позашкільних заходів з реєстрацією у спеціальному журналі.

4. Проводить профілактичну роботу щодо запобігання травматизму серед учнів.

Загальні правила поведінки вчителя:

1. Дії вчителя при аваріях, катастрофах й стихійних лихах повинні грунтуватися на інструкціях пам'ятках, розроблених службами цивільного захисту і надзвичайних ситуацій у відповідності з місцевими умовами;

2. У кожному класі, кабінеті, навчальній майстерні на видному місці повинен знаходитися план евакуації з конкретного приміщення. Якщо за планом евакуації передбачено використання запасного виходу, то він повинен бути вільний, не захаращений різними предметами. Якщо двері запасного виходу за умовами охорони будівлі защіпаються на замок, то в плані евакуації необхідно вказати, де знаходиться ключ від запасного виходу;

3. У кожному кабінеті, класі, навчальній майстерні повинні обов'язково знаходитися засоби пожежогасіння у вигляді універсального або порошкового вогнегасника;

4. У всіх приміщеннях закладу освіти обов'язково повинні матися медичні аптечки з набором основних засобів першої медичної допомоги: йоду, бинтів, перев'язувальних гумових джгутів, водного розчину аміаку;

5. У всіх загальноосвітніх закладах повинна матися місцева або власна радіоточка, радіомережа, за якою у разі надзвичайних ситуацій будуть передаватися повідомлення, оповіщення, попередження або вказівки вчителям про необхідні дії;

6. Вчителю ні в якому разі не можна втрачати самовладання, панікувати самому і не допускати паніки серед учнів. Залишати приміщення при виниклої надзвичайної ситуації можна тільки в організованому порядку. Вчителю потрібно пам'ятати, що паніка зазвичай створює штовханину, тисняву, причому евакуація значно ускладнюється, збільшується загроза життю учнів;

7. Щоб полегшити вчителю його дії під час надзвичайної ситуації, необхідно періодично проводити навчання певної спрямованості з евакуацією з будівлі;

8. Щоб аварії не були несподіванкою, вчителю необхідно знати, які підприємства знаходяться поблизу освітньої установи і які можуть бути аварії (вибухи, викиди отруйних газів, пожежі з виділенням токсичних речовин і т.д.). Потрібно завжди пам'ятати про те, що багато підприємств знаходяться в даний час в передаварійному стані внаслідок сильної зношеності основного обладнання та очисних систем. У зв'язку з цим можуть бути залпові викиди в атмосферу або в систему стоків шкідливих і небезпечних для життя речовин;

9. Вчителю необхідно також знати його подальші дії після евакуації з будинку і місцезнаходження безпечних укриттів.

При загрозі НС під час перерви вчитель повинен діяти наступним чином:

- почувши сигнал «Увага всім!», учитель спрямовує учнів у клас, в якому повинен бути урок за розкладом;

- по класному журналу він перевіряє наявність учнів;

- уточнює інформацію у чергового адміністратора: порядок, напрямок руху і місце збору;

- у разі необхідності евакуації виводить учнів зі школи;

- закриває двері після виведення дітей з метою зменшення швидкості розповсюдження пожежі по будівлі;

- негайно доповідає начальнику цивільного захисту школи або начальнику штабу цивільного захисту.

Учні, почувши під час перебування в закладі освіти, сигнал «Увага всім!» повинні:

- ШВИДКО І ОРГАНІЗОВАНО ЗАЙТИ В КЛАС ЗГІДНО З РОЗКЛАДОМ УРОКІВ;

- УВАЖНО СЛУХАТИ І ВИКОНУВАТИ ВСІ РОЗПОРЯДЖЕННЯ ВЧИТЕЛЯ;

- ОРГАНІЗОВАНО СЛІДУВАТИ В РАЗІ ПОТРЕБИ ДО ПУНКТУ ЗБОРУ (ЕВАКУАЦІЇ);

- допомогти вчителю швидко провести перекличку.

АНАЛОГІЧНІ ДІЇ ПЕРЕДБАЧАЮТЬСЯ І ПРИ НАДХОДЖЕННІ СИГНАЛУ ПІД ЧАС ЗАНЯТЬ.

Дії під час пожежі (навчальне відео)

Навчальні відео, презентації, онлайн ігри

Оповіщення у разі НС

Порадник. Як вижити під час надзвичайної ситуації та під час війни:легко про серйозне

У разі надзвичайної ситуації або війни (порадник)

Основні види та організація проведення евакуації

Правила поведінки цивільного населення під час війни, військового стану

Як врятувати життя:правила поведінки при вибухах та обстрілах (навчальне відео)

Знати, щоб вижити. Евакуація при пожежі. (навчальне відео)

Правила поведінки під час виявлення підозрілого об'єкту (навчальне відео)

Як і безпечно сховатися під час повітряної тривоги. Сигнал тривоги: що робити? (навчальне відео)

Де заховатися під час повітряної тривоги у багатоповерхівці (навчальне відео)

Що робити після сигналу "повітряна тривога" (навчальне відео)

МОЗ України: інструкція, що робити у разі хімічної атаки або аварії на хімпідприємстві (навчальне відео)

        Життя та здоров’я всіх учасників освітнього процесу, насамперед – дітей, є безумовним і абсолютним пріоритетом всієї системи освіти.
        У ситуації небезпеки та військового нападу, щоб зберегти здоров’я і життя дітей, їх слід швидко евакуювати в безпечне місце – до найближчого бомбосховища, підвалу чи іншого укриття, або назовні. Скільки часу дітям та працівникам закладу освіти доведеться перебувати в укритті – передбачити неможливо, тому надзвичайно важливо, щоб у закладі освіти був мінімальний набір для забезпечення життєвих потреб для дітей та працівників.
  Тому дуже прошу батьків забезпечити мінімальний набір для своєї дитини: він не є дороговартісним, але може стати критично важливим у надзвичайній ситуації.
        УВАГА! Ці рекомендації не є обов’язковими, це – наше узагальнення подібного досвіду інших країн, який ви можете використати. Кожен заклад освіти зможе вдосконалити цей список речей залежно від потреб здобувачів освіти, умов закладу освіти.
        Найголовніше – пам’ятати, що евакуаційні рюкзаки мають бути завчасно підготовлені, висіти на видному місці, не бути важкими, колір рюкзака має бути яскравим (червоний, помаранчевий). Коли вчителі/вихователі одягнуть ці рюкзаки, то для дітей буде орієнтир дорослої людини, якій можна довіряти.
        Кожному здобувачу освіти рекомендують мати при собі:

  пляшку води
        - батончики
        - записку від батьків, у якій вказано прізвище, ім’я, по батькові дитини, дата народження, адреса проживання, контакти батьків, сімейне фото (за бажанням)
        - рекомендовано мати комплект змінної білизни та одягу (але хочемо звернути увагу, що під час евакуації дитині потрібно брати рюкзак із собою, тому він не повинен бути важким).

        Рекомендований вміст рюкзака для класу/групи:

 - рюкзак яскравого кольору (червоний, помаранчевий)
        - декілька чистих аркушів паперу
        - ручка, олівець
        - блокнот із твердою палітуркою
        - ліхтарик (и) та додаткові батарейки до нього/них
        - класна аптечка
        - маленьке радіо на батарейках + батарейки
        - свисток
        - вода, стаканчики
        - термоковдри (щоб вберегтися від холоду)
        - декілька упаковок великих сміттєвих пакетів
        - 2-3 маркери
        - декілька вінілових перчаток
        - мотузка
        - маски для всіх дітей
        - скотч та ножиці
        - відро (бажано складне, замість туалету)
        - туалетний папір або рулон паперових рушників
        - вологі серветки
        - розкладна клейонка для забезпечення приватності під час відвідування саморобного туалету
        - мультитул (багатофункціональний інструмент, що поєднує декілька портативних інструментів)
        - енергетичні батончики для всіх дітей класу/групи.

• Дії при раптовому артобстрілі
• Як вижити під «Градом»
• Увага! Евакуація!
• Захисні споруди
• Дії у натовпі!
• Увага! Терористичний акт!
• Як підготуватися до надзвичайної ситуації

        Якщо ви почули свист снаряда (він схожий більше на шурхіт), а через 2-3 секунди - вибух, відразу падайте на землю.
        Не панікуйте: уже те, що ви чуєте сам звук польоту, означає, що снаряд пролетів досить далеко від вас. Швидко й уважно озирніться навколо: де можна надійно сховатися?
        Не підходять для укриття: під'їзди будь-яких будівель, місця під технікою (вантажівкою або під автобусом), підвали будинків. Вони не пристосовані для укриття в часі авіанальотів або ракетно-артилерійських обстрілів.
        Можна сховатися в таких місцях:        

• у спеціально обладнаному бомбосховищі; у підземному переході чи в метро (ідеально підходить);        
• у будь-якій канаві, траншеї або ямі;        
• у широкій трубі водостоку під дорогою;        
• уздовж високого бордюру або фундаменту паркану;        
• у дуже глибокому підвалі під капітальними будинками старої забудови (бажано, щоб він мав 2 виходи);        
• у підземному овочесховищі, силосній ямі і т.д., у оглядовій ямі відкритого (на повітрі) гаража або СТО;        
• у каналізаційних люках поряд з вашим будинком; у ямах- «воронках», які залишилися від попередніх обстрілів або авіанальотів.

        У гіршому випадку - коли в полі зору немає укриття, куди можна перебігти одним швидким рухом - просто лягайте на землю і не рухайтеся, закривши голову руками!

        Система залпового вогню «Град» має репутацію грізної та страшної зброї, яка не залишає шансів на виживання. Однак, як показує досвід, можна залишитися живим і під «Градом». Головне - не впадати в паніку та знати кілька особливостей цієї зброї. Звичайну випущену міну, можна почути та встигнути відреагувати на неї. Натомість, снаряди з «Граду» летять вдвічі швидше за швидкість звуку, тож, ракети прилітають швидше, ніж долітають до вух звуки їхнього пострілу і польоту.
        Однак залп з «Граду» добре видно. Уночі це яскравий спалах на горизонті, удень - димні сліди випущених ракет. Тому потрібно організувати чергування спостерігачів, які вчасно попередять про початок обстрілу.
        Звичайна дальність стрільби - від 5 до 20 км. Тож після сигналу від спостерігача є всього декілька секунд, щоб сховатися. Людям, які знаходяться в зоні можливого обстрілу «Градами», дуже важливо виробити специфічну звичку: постійно тримати в полі зору оточуючі предмети, які можна використовувати, як укриття.
        Ракета «Граду» у рази потужніша за мінометні міни. Важкий снаряд на надзвуковій швидкості + 6 кг вибухівки легко пробивають стіни будинків і ламають міжповерхові перекриття. Тому в середині будівлі краще ховатися в підвалі або на підлозі першого поверху. Вибирайте місце в кутку між несучими стінами (там менше шансів потрапити під завали, якщо впаде стеля) і недалеко від вікна чи дверей (щоб легше було залишити будівлю в разі потрапляння ракети).
        Осколково-фугасний снаряд «Граду» має контактний детонатор, який спрацьовує при ударі. Як і у випадку з мінометом, осколки після вибуху летять вгору і в сторони. Тому від осколків досить надійно захищають окопи, щілини, воронки, бліндажі. Якщо обстріл застав вас на відкритій місцевості - лягайте на землю і притискайтеся до неї якомога щільніше. Вище 30 см над землею все буде всіяне уламками.
        На кожній пусковій установці «Град» - 40 снарядів, які можуть бути випущені всього за 20 секунд. Але часто дають залп приблизно з 10-30 снарядів, після чого уточнюють результати стрільби і коректують вогонь чи змінюють позицію. Можливий і масований обстріл: в артдивізіоні 18 бойових машин, які використовують і разом, і малими групами, і поодинці.
        Тому не поспішайте виходити з укриття, зачекайте хоча б 10 хвилин після закінчення обстрілу.
        Основні правила виживання при обстрілі з «Граду»:        

• Організуйте постійне спостереження.        
• Постійно тримайте в полі зору будівлі, споруди, предмети, які можна швидко використати як укриття. З часом це увійде в звичку.        
• Окопи, воронки, щілини надійно захищають від осколків. Якщо обстріл застав вас на відкритій місцевості - лягайте на землю.        
• У будівлі краще ховатися в підвалі або на першому поверсі - у кутку, недалеко від вікна чи дверей.        
• Після закінчення залпу не поспішайте виходити з укриття. Зачекайте хвилин 10 - цілком імовірно, що обстріл продовжиться.

        Евакуація - організоване виведення чи вивезення із зони надзвичайної ситуації або зони можливого ураження населення, якщо виникає загроза його життю або здоров'ю, а також матеріальних і культурних цінностей, якщо виникає загроза їх пошкодження або знищення.
        Евакуація проводиться на державному, регіональному, місцевому або об'єктовому рівні.
        Види евакуації: обов'язкова; загальна або часткова; тимчасова або безповоротна.
        Рішення про проведення евакуації приймають:        

• на державному рівні - Кабінет Міністрів України;        
• на регіональному рівні - Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; на місцевому рівні - районні, районні в містах Києві чи Севастополі державні адміністрації, відповідні органи місцевого самоврядування;        
• на об'єктовому рівні - керівники суб'єктів господарювання.

        Обов'язкова евакуація населення проводиться у разі виникнення загрози:        

• аварій з викидом радіоактивних та небезпечних хімічних речовин;        
• катастрофічного затоплення місцевості;        
• масових лісових і торф'яних пожеж, землетрусів, зсувів, інших геологічних та гідрогеологічних явищ і процесів;        
• збройних конфліктів (з районів можливих бойових дій у безпечні райони, які визначаються Міністерством оборони України на особливий період).

        Загальна евакуація проводиться для всіх категорій населення із зон:        

• можливого радіоактивного та хімічного забруднення;        
• катастрофічного затоплення місцевості з чотиригодинним добіганням проривної хвилі при руйнуванні гідротехнічних споруд.

        Часткова евакуація проводиться для вивезення категорій населення, які за віком чи станом здоров'я в разі виникнення надзвичайної ситуації не здатні самостійно вжити заходів щодо збереження свого життя або здоров'я, а також осіб, які відповідно до законодавства доглядають (обслуговують) таких осіб.
        ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ЕВАКУАЦІЇ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ КАБІНЕТОМ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ.

        До захисних споруд цивільного захисту належать:
        сховище - герметична споруда для захисту людей, у якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів (укриттю підлягають працівники найбільшої працюючої зміни суб'єктів господарювання, персонал атомних електростанцій, хворі, медичний та обслуговуючий персонал закладів охорони здоров'я);
        протирадіаційне укриття - негерметична споруда для захисту людей, у якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення в разі радіоактивного забруднення місцевості (укриваються працівники суб'єктів господарювання, розташованих за межами зон можливих значних руйнувань, населення міст, хворі, медичний та обслуговуючий персонал закладів охорони здоров'я, розташованих за межами зон можливих значних руйнувань);
        швидкоспоруджувана захисна споруда ЦЗ - захисна споруда, що зводиться із спеціальних конструкцій за короткий час в особливий період (укривається населення міст, віднесених до груп цивільного захисту, яке не підлягає евакуації в безпечне місце).
        Для захисту людей від деяких факторів небезпеки, що виникають унаслідок надзвичайних ситуацій також використовуються споруди подвійного призначення та найпростіші укриття.
        Споруда подвійного призначення - це наземна або підземна споруда, що може бути використана за основним функціональним призначенням і для захисту населення.
        Найпростіше укриття - це фортифікаційна споруда, цокольне або підвальне приміщення, що знижує комбіноване ураження людей від небезпечних наслідків надзвичайних ситуацій, а також від дії засобів ураження в особливий період.
        Для вирішення питань щодо укриття населення в захисних спорудах цивільного захисту центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання завчасно створюють фонд захисних споруд.
        Утримання захисних споруд цивільного захисту в готовності до використання за призначенням здійснюється суб'єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.
        Захисні споруди цивільного захисту державної та комунальної власності не підлягають приватизації (відчуженню).

        Досвід ліквідації наслідків стихійних лих, аварій і катастроф засвідчує, що паніка – це результат необізнаності, низької підготовки людей до дій у надзвичайних ситуаціях, відсутність психологічного загартування.
        Щоб попередити паніку, необхідно з самого початку надавати правдиву інформацію про надзвичайну ситуацію, про рятувальні роботи та ліквідацію наслідків лиха. Активно залучати людей до ліквідації аварії чи стихійного лиха, щоб усі відчували себе причетними до важливих подій.
        Якщо паніка виникла, необхідно приймати термінові і невідкладні дії для її подолання, тут важлива кожна хвилина.
        Невідкладні дії для подолання паніки:        

• слід відволікти, хай на короткий термін, увагу людей від джерела страху або збудника паніки;        
• дати постраждалим можливість хоч на мить забути про страх;        
• у цю хвилину необхідно переключити увагу з дій панікера на людину мислячу, холоднокровну, носія спокою та розважливості;        
• у такій ситуації необхідні владні й голосні команди, чіткі, обгрунтовані розпорядження;        
• як тільки паніка спаде – у людей виникає підвищена активність. Її слід зразу використати, залучивши всіх до рятувальних або ліквідаційних робіт.

        При охопленні панікою значної кількості постраждалих необхідно об’єднати людей у менші групи. Дуже важливим є особистий приклад поведінки лідера, керівника групи: грамотні розпорядження, достовірне викладення фактів, підтримання порядку, особисті приклади мужності та гуманності.

        Тероризм - це метод, за допомогою якого організована група або партія прагне досягти проголошеної нею мети через систематичне використання насильства.
        Основні заходи щодо запобігання можливого терористичного акту:        

• не торкайте у вагоні поїзда або на вулиці безхазяйні пакети (сумки). Повідомите про знахідку співробітників міліції;        
• у присутності терористів не висловлюйте своє невдоволення, утримайтеся від різких рухів, плачу й стогонів;        
• при погрозі застосування зброї лягайте на живіт, захищаючи голову руками, подалі від вікон, засклених дверей, проходів, сходів;        
• у випадку поранення рухайтеся;        
• використайте будь-яку можливість для порятунку;        
• намагайтеся запам'ятати прикмети підозрілих людей і повідомте їх прибулим співробітникам спецслужб.

        Дії під час перестрілки:        

• якщо стрілянина застала Вас на вулиці, відразу ж ляжте й озирніться, виберіть найближче укриття й проберіться до нього, не піднімаючись у повний зріст. Укриттям можуть служити виступи будинків, пам'ятники, бетонні стовпи або бордюри, канави. Пам’ятайте, що автомобіль - не найкращий захист, тому що його метал тонкий, а пальне вибухонебезпечне. За першої нагоди сховайтеся у під'їзді будинку, підземному переході, дочекайтеся закінчення перестрілки;        
• вжийте заходів для порятунку дітей, при необхідності прикрийте їх своїм тілом;        
• якщо в ході перестрілки ви перебуваєте у будинку - укрийтеся у ванній кімнаті й ляжте на підлогу.

        У сім'ї треба розробити план дій на випадок виникнення надзвичайних ситуацій чи обставин. У всіх членів сім'ї повинні бути номери телефонів, адреси електронної пошти один одного для термінового зв'язку. Подбайте про наявність коштів на телефонах. Ці ж номери та адреси повинні бути у вчителів школи, де навчаються ваші діти, на роботі, у ваших родичів і близьких, знайомих.
        Необхідно домовитися про те, кому дзвонити в екстреній ситуації. Краще за все обрати родича, що живе на іншому кінці міста, тому що при теракті або при НС у мікрорайоні часто переривається зв'язок, унаслідок чого додзвонитися один до одного неможливо.
        Родичу, який живе в іншій частині міста (села), у разі лиха треба повідомити, де ви знаходитесь, у якому ви стані, чи все з вами гаразд. Він передасть це членам вашої родини.
        Обов’язково призначте місце зустрічі, де ви зможете зустрітися з членами вашої родини в екстреній ситуації. У разі евакуації, обов'язково візьміть із собою ваш набір предметів першої необхідності та документи.
        Набір для виживання
        У кожній сім'ї необхідно мати готовий і упакований набір предметів першої необхідності.
        Він може суттєво допомогти виживанню в разі екстреної евакуації або забезпечити виживання сім'ї, якщо лихо застало її в будинку.
        Для пакування речей скористайтеся водонепроникними сумками чи рюкзаками, що застібаються на «блискавки». Комплект повинен бути максимально компактним, щоб його легко можна було захопити із собою.
        Орієнтовний перелік речей, які можуть забезпечити виживання, щонайменше протягом 72 годин:        

• протигази з додатковими фільтрами, дитячі протигази, киснева маска, респіратори;        
• аптечка: анальгін, ацетилсаліцилова кислота, гіпотермічний (охолоджуючий) пакет, сульфацил натрію, пакет кровоспинний, бинт стерильний, бинт нестерильний, лейкопластир бактерицидний, серветки кровоспинні, розчин брильянтового зеленого, бинт еластичний трубчастий, вата, нітрогліцерин, пристрій для проведення штучного дихання, аміаку розчин, вугілля активоване, корвалол, ножиці;        
• суха їжа (галети, печиво), енергетичні батончики, горіхи, мультивітаміни;        
• казанок;        
• запас води;        
• предмети гігієни;        
• запальнички та герметично запаковані сірники, свічки, сухий спирт;        
• два ліхтарі з додатковими батарейками;        
• міцна довга мотузка;        
• ніж;        
• комплект столового приладдя;        
• радіоприймач;        
• дощовики, одяг, шкарпетки, капелюхи, сонцезахисні окуляри, рукавички, водонепроникне взуття;        
• голки, нитки.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ДІЙ У РАЗІ ЗАГРОЗИ ВИНИКНЕННЯ АБО ВИНИКНЕННЯ НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ

1. нформаційний матеріал «Абетка безпеки», що розроблений ДСНС, з можливістю встановлення мобільного додатку «Абетка безпеки» на смартфон через Play Маркет.
2. За посиланням "Рекомендований вміст тривожної валізи”.
3. За посиланням "Брошура «У разі надзвичайної ситуації або війни», що розроблена Міністерством культури та інформаційної політики".
4. Дитяча та сімейна психологиня Світлана Ройз склала посібник «Ми готові. Про дітей». Як говорити про загрози з найменшими членами родини і як навчити їх діяти різних ситуаціях, як то природні катаклізми чи війна. У своїх рекомендаціях Ройз спиралась на матеріали Служби тилу Ізраїлю. Вона пропонує закріплювати знання у форматі ігор у супергероїв.

Дії учасників освітнього процесу в разі надзвичайних ситуацій

Чи знає кожен із нас, як діяти у разі надзвичайної ситуації? Чи знаєте ви правила, які можуть зберегти ваше життя, життя учнів, студентів та співробітників,  рідних і близьких?  Чи не розгубитеся ви у разі надзвичайної  ситуації, знаючи правила, якщо практично ніколи не тренувалися?

І в суспільстві, і в закладах освіти, і навколо них трапляються надзвичайні ситуації. Саме від умінь та навичок учасників освітнього процесу залежить їхнє життя та здоров’я, а також тих людей, котрі в цей час знаходяться поруч.

Уміння правильно оцінити ситуацію та обрати порядок дій є дуже важливим для кожної людини, а особливо – для працівників закладів освіти. Адже саме вони та їхні дії можуть врятувати як здобувачів освіти, так і самих працівників. 

У закладах освіти передбачене тренування щодо евакуації учасників освітнього процесу не рідше одного разу на пів року та проведення Дня цивільного захисту та Тижня знань з основ безпеки життєдіяльності у закладах професійної (професійно-технічної) та  загальної середньої освіти й Тижнів безпеки дитини у закладах дошкільної освіти. 

На нашу думку, навчальні тренування дуже важливі. Окрім евакуації варто навчати дітей і поведінці порядку дій у різноманітних надзвичайних ситуаціях. 

В інших країнах радять проводити три протипожежних навчання на рік і як мінімум одне повне тренування з різних видів безпеки за різними видами сценаріїв, у різний час, без попередження учасників освітнього процесу.

Було б неправильним промовчати про те, що такі навчання не завжди бувають ефективними, оскільки про них можуть знати наперед і вчителі, і діти. Крім того, спеціально для навчань відкриваються постійно зачинені запасні виходи. Зайве доводити, що такі “заплановані навчання” не дадуть якісного результату. Ба більше, у випадку реальної надзвичайної ситуації можуть і зашкодити: бо коли вчитель поведе дітей до запасного виходу, а він виявиться зачиненим, то це може призвести до трагедії. Тому крім навчань, потрібна постійна і прискіплива увага до питань безпеки, реальні, а не показушні тренування. Ідеально – коли керівник закладу освіти проводить тренування за власної ініціативи, нікого не попереджаючи завчасно. От тоді дійсно можна побачити реальний, а не “намальований” стан справ.

У цьому дописі ми пропонуємо певну орієнтовну схему для вибору алгоритму дій у разі надзвичайних ситуацій у закладі освіти. Це – досвід закордонних фахівців, адаптований для України. Також рекомендації фахівців Державної служби України з надзвичайних ситуацій, закордонних фахівців із безпеки та шкільних офіцерів щодо дій у разі наступних надзвичайних ситуацій.

• ВИДИ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
• ЯК ОБРАТИ ПРАВИЛЬНІ ДІЇ У РАЗІ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
• ДІЇ У РАЗІ ТЕРОРИСТИЧНОГО АКТУ
• ДІЇ У РАЗІ ЗАХОПЛЕННЯ БУДІВЛІ
• ЕВАКУАЦІЯ З БУДІВЛІ
• ДІЇ ДЛЯ ЗАХИСТУ ВІД НАСИЛЬНИЦЬКОГО ВТОРГНЕННЯ ТА ЗАГРОЗИ МАСОВОГО НАСИЛЬСТВА
• ДІЇ У РАЗІ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ(СТРІЛЬБА, ВИБУХИ)
• ДІЇ У РАЗІ ПЕРЕСТРІЛКИ
• ДІЇ У РАЗІ ЗАХОПЛЕННЯ ТРАНСПОРТУ
• ДІЇ У РАЗІ ТЕЛЕФОННОГО ТЕРОРИЗМУ
• ДІЇ У РАЗІ ПОЖЕЖІ
• ЩО ПОВИНЕН РОБИТИ КОЖЕН ГРОМАДЯНИН У ВИПАДКУ НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ ТА ЯКІ ПРАВА ВІН МАЄ У СФЕРІ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ
• ХТО МАЄ ВОЛОДІТИ НАВИЧКАМИ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ
• НАВЧАННЯ УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ДІЯМ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ
• РОБОТА З УЧНЯМИ ТА СТУДЕНТАМИ ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ ТЕРОРИСТИЧНИХ СИТУАЦІЙ